Софія Левицька

(1880-1937)

Українська художниця-емігрантка, працювала в Парижі. Відома своїм живописом та графікою у стилях кубізму та постімпресіонізму.
Коли Софії виповнилося 19 років, її видали заміж за лікаря Маниловського. Чоловік виявився морально деградованою особистістю, зловживав алкоголем. У цьому шлюбі в Софії народилася дочка Ольга, яка виявилася розумово відсталою. Не витримавши знущань та прикрощів від чоловіка, Софія з малолітньою дитиною повертається в батьківський дім, а далі їде навчатися малюванню до Парижа. Під час навчання познайомилася з художником початківцем Жаном Маршаном, приязні стосунки з яким переросли в кохання і спільне життя впродовж подальших двадцяти років.
Після закінчення школи разом із Маршаном художниця осіла в Парижі. Вона багато малювала, переважно великі за обсягом картини і виставляла їх у паризькому Салоні «Незалежних» та Осінньому салоні.
У 1913 році Софія Левицька організовує свою першу персональну виставку в галереї Б. Вайль.
Після смерті французи вирішили упорядкувати її творчу спадщину і задля цього навіть створили товариство «Приятелі Софії Левицької», до якого увійшло чимало знаних французьких митців. В 1938 році в галереї Самбона відбулася виставка творів Софії Левицької.