Одна з найвідоміших постатей української кераміки. Вона була донькою поета й драматурга Переца Маркіша, розстріляного у справі Єврейського антифашистського комітету, та філологині Зінаїди Йоффе, репресованої як «член родини зрадника Батьківщини». 1953 року саму Ольгу заарештували як доньку ворогів народу й заслали до Сибіру, а потім на північ Казахстану, аж до звільнення 1955 року.

Вона повернулася до навчання й 1956 року здобула диплом скульпторки. Працювала в декоративній пластиці, а з кінця 1960-х — переважно в монументально-декоративній скульптурі: фантастичні звірі та птахи, архітектурна кераміка, панно, рельєфи й антропоморфні вази.